Зняти з реєстрації місця проживання особу, ще також говорять “виписати”, можна або у добровільному, або у примусовому порядку.

Якщо особа “виписується” із житлового приміщення у добровільному порядку, то проблем в таких діях, як правило, не виникає.

Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» наведено порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання, а також перелік документів, які для цього необхідно подати.

Заява про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання подається до виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, або центру надання адміністративних послуг відповідно до місця проживання, з долученням певних та сплатою адміністративного збору.

Процедура не важка, з нею можна ознайомитися в Законі, а тому не буду на цьому зупинятись. До речі, наразі подати заяву про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання можна в електронні формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (портал Дія).

Що стосується «виписки» особи у примусовому порядку, то тут не все так просто, оскільки є певні особливості.

Так, примусово «виписати» особу можна тільки через суд і у випадку, коли вона не є власником або співвласником житла, в якому прописана.

Коротко зупинюсь на тому, хто такий власник житлового приміщення.

Власник квартири, будинку залежить від форми власності на це житло. Всього є 4 основних варіанти:

• іпотечна квартира або будинок;
• приватизована квартира або будинок;
• неприватизована квартира або будинок;
• кооперативна квартира або будинок.

Іпотечна квартира – це квартира, яка взята особою в іпотеку, тобто в своєрідний кредит, і співвласником житла є банк. Хоч офіційним власником є особа, тобто позичальник, але більшість операцій з нерухомістю ця особа може виконувати лише після офіційного дозволу банку (кредитної організації). Єдиним власником позичальник стає тільки після офіційної виплати іпотеки і закриття договору в банку.

Приватизована нерухомість – на сьогоднішній день це найпопулярніша форма власності. Власником такої нерухомості є:

• або людина, яка була відповідальним квартиронаймачем під час того, коли квартира значилася житлом соціального найму;
• або всі, хто був зареєстрований в житлі в момент переходу квартири в особисту власність і вписані в договір про приватизацію житла.

Неприватизоване житло – таке житло ще часто називають житлом соціального найму. Нерідко такі квартири отримують держслужбовці, пенсіонери, ветерани та інші. Власником такого житла є або безпосередньо держава, або органи місцевого самоврядування, або державні структури. А наймач, фактично має право проживати та зобов’язаний оплачувати комунальні послуги.

Кооперативна квартира – це форма власності, яка прийшла ще з радянських часів, коли люди в складчину будували не лише гаражі та дачі, а й багатоповерхові будинки з квартирами. Ця форма зараз непопулярна, замінилася пайовим будівництвом. Власником кооперативної квартири буде той, хто записаний в пай.

Тобто, власник – це особа, якій належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ст. 317 ЦК України).

Отже, важливо, власника чи співвласника “виписати” неможливо.  Навіть через суд. І незважаючи на те, чи проживає власник або співвласник житла у цій квартирі.

Якщо є необхідність “виписати” особу з житлового приміщення у примусовому порядку – необхідно подавати позов до суду за місцем, де знаходиться помешкання. Причин для “виписки” може бути безліч: це і зменшення нарахування за комунальні послуги, і неможливість оформлення субсидії, і бажання продати або обміняти нерухомість та інші. Законодавство захищає власника квартири або будинку і дає йому право “виписати” осіб, які там не проживають, без їхньої згоди та присутності.

У статті 405 ЦК зазначається, що член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. Тобто, якщо квартира або будинок знаходиться в приватній власності, то не проживання прописаної людини протягом одного року буде підставою для “виписки” без згоди через суд.

Якщо мова йде про неприватизовану квартиру, то наймач має право на звернення до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, вже через 6 місяців відсутності (не проживання) особи за місцем реєстрації.

Важливим моментом при проведенні “виписки” особи у судовому порядку є поважність причин її не проживання в квартирі, будинку протягом визначеного строку. Адже якщо в процесі судового розгляду виявиться, що особа не проживає у житловому приміщенні з поважних причин, у позові буде відмовлено.

Звертаючись із позовною заявою, необхідно подати до суду документи, що підтверджують право власності на житлове приміщення, документи, що підтверджують факт відсутності людини у займаному приміщенні без поважних причин протягом визначеного строку, а також сплатити судовий збір.

Що може бути доказом того, що людина не проживає у квартирі або будинку тривалий час?

а) Пояснення свідків (краще, не менше 2 сусідів).

б) Акт про фактичні обставини не проживання особи, отриманий від ЖЕКу, ОСББ, керуючої компанії.

в) Довідка з місця проживання про склад сім’ї зареєстрованих.

г) Квитанції про сплату комунальних послуг, які засвідчують, що саме Ви їх оплачуєте.

д) Особисте листування (із якого вбачається, що особа дійсно мала намір змінити місце проживання або його змінила).

е) Документальне підтвердження проживання особи в іншому місці, наявність іншої сім’ї, відсутність в країні тощо.

Якщо місце проживання особи-відповідача вам невідомо, рекомендую додатково заявити клопотання суду про виклик такої особи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Окремо хочу звернути увагу, що суд не здійснює «виписку», а лише визнає особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Потім, з рішенням суду потрібно буде звернутись до відповідних територіальних органів реєстрації, які і завершать цю процедуру.